Віддухати, -хаю, -єш, гл. = віддухопелити. А що, добре тебе оддухали? Пирят. у.

Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.

Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.

Дра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. = дертися.

Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Драг. 119. Се ж він своїми руками і дерева понасажував. Стор. II. 25.

Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).

Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.

Тиркання, -ня, с. 1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася. Мир. Пов. І. 148. 2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.

Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска.

Хлюст, -та, м. 1) Родъ карточной игры. В хлюста, в пари, в візка іграли. Котл. Ен. І. 23. хлюстом называется въ этой игрѣ, если у кого либо изъ играющихъ окажется три карты одной масти или три козыря, или три хвальки, или три туза, или двѣ карты одной масти и хва́лька. КС. 1887. VI. 470. 2) бра́ти хлюст. Въ карточной игрѣ въ хвиль имѣть у себя козырную даму, называемую также хвиль. КС. 1887. VI. 468.