Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жебрувати

Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕБРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕБРУВАТИ"
Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать. Мнж. 109.
Ганца, -ци, ж. Кляча. Вх. Зн. 9.
Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Знатний, -а, -е. Замѣтный.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Процокотіти, -кочу, -тиш, гл. = процокотати.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Шкапійка, -ки, ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕБРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.