Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мимрити

Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИМРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИМРИТИ"
Вишпиговувати, -вую, -єш, сов. в. вишпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить, вышпіонить, пронюхать, узнать тайнымъ образомъ.
Громадя́нство, -ва, с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства. К. XII. 130.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев.
Ікона, -ни, ж. Икона, образъ. Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб'є. Ном. № 6575.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Оп'янити, -ся. Cм. оп'яняти, -ся.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Тапчанників, -кова, -ве Принадлежащій мастеру, дѣлающему тапчани. Шейк.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИМРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.