Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу.
Допомина́тися, -на́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих.
Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.
Сипонути, -ну, -неш, гл. Сильно посыпать сразу. Комарів як сипоне, то аж світа не видко.
Стовпище, -ща, с. Толпа.
Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Ум. хуторяночка.
