Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю.
Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ.
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду.
Зк.. Всѣ слова, начинающіяся на зк,. Cм. на ск.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Повіситися, -шуся, -сишся, гл. Повѣситься. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье.
