Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курмаччя

Курмаччя, -чя, с. соб. Отрепья, лохмотья. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРМАЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРМАЧЧЯ"
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290.
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. І. 30. Ум. охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Перезіпати, -паю, -єш, гл. Перестать кричать. Одна дитина перезіпала, друга починає.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ. Лохв. у.
Трипутень, -тня, м. Раст. Plantago major L. Анн. 259.  
Шокати, -каю, -єш, гл. 1) Часто говорить: шо. 2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара. Котл. Ен. V. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРМАЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.