Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Глистянка, -ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ.
Ди́хальний, -а, -е. Дыхательный.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка.
Скритка, -ки, ж. = накритка = покритка.
