Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коростій

Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОСТІЙ"
Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Відряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відрядитися, -джуся, -дишся, гл. = виряжатися, вирядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся? Мил. 209.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти. Мнж. 37, 25.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Нестям, -му, м. = нестяма. Мир. ХРВ. 307.
Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті. Ном. № 4447.
Попакувати, -ку́ю, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача. ЗОЮР. II. 245.
Хрон, -ну, м. 1) = хрін. Наїдку, як з хрону. Мнж. 168. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОСТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.