Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. . Нічого не мовить, як мрець безмовний. Шле на перед робить своїх безмовних. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе.
Виверти, -рну, -неш, гл. Выбросить. Цици такі, же аж си виверла на плечі.
Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе.
Оплакувати, -кую, -єш, сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче?
Погребня, -ні́, ж. = погребник.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. гнути харамани. Дурачить.