Заганьби́ти, -блю́, -биш, гл. Застыдить, устыдить.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Либе́рія, -рії, ж. = ліберія.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка.
Нендзорі, -рів, м. Осенніе ягнята.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали.
Передруковувати, -вую, -єш, сов. в. передрукува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Перепечатывать, перепечатать.
Сталька, сталка, -ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. У чотирі сталки (вірьовка). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Сталка намиста.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
