Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Замотили́читися, -чуся, -чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Переносно: Семинарія, бачте, замитиличилась, треба підчистити.
Зв'я́зка, -зки, ж. Связь.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. 2) Морская трава.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ.
Куш! или а куш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ.
Пастка, -ки, ж.
1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене.
2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву!
Уподобати, -баю, -єш, гл. Полюбить. Як закине оком, то так і вподоба її. він се вподобав; він його вподо́бав. Ему это понравилось, ему онъ понравился. я його вподо́бав. Онъ мнѣ понравился.
