Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зшилити

Зшилити, -лю, -лиш, гл.губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини. Сим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИЛИТИ"
Верея, -реї, ж. Ось, на которой ходить дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. КС. 1882. IV. 171. Поставивши ворота з вереями. К. Іов. 85.
Зубок, -бка, м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Обстригати, -га́ю, -єш, сов. в. обстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Остригать, остричь. До прийому лиш привезли, зараз головку обстригли. Чуб. V. 997.
Пихатий, -а, -е. Спесивый, гордый. МВ. ІІ. 32. В їх пихатому серці нема місця любові ік простим людям. О. 1862. І. 75.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані. Стор. II. 69.
Хихотатися, -чуся, -чешся, гл. Хихикать, смѣяться. Щось за ним іззаду ніби хихочеся. ЕЗ. V. 212.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗШИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.