Бурт, -ту, м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. 2) = буртниця.
Вистерігатися, -гаюся, -єшся, сов. в. вистерегтися, -режуся, -жешся, гл. Остерегаться, остеречься. Пий, та не впивайся, між чужими людьми вистерігайся.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Гу́рба, -би, ж. = Юрба.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Линча́, -чати, с. Маленькій линь.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Обкіски, -ків, м. мн. Праздникъ по окончаніи косьбы.
Седми числ. Семью.
Торочити 1, -чу, -чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила.
