Дротяни́й, -а́, -е́. Проволочный. Озьми, сину, дротянії віжки, зв'яжи милій рученьки і ніжки. дротяна́ запа́ска. Запаска съ вотканной въ нее канителью. Ум. дротяне́нький. Нагаєчка дротяненька, а я молоденька, у тіло влипає, кров'ю залітає.
Заса́джувати, -джую, -єш, сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. 4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Засадило руку та й витягло гадюку.
Засми́кувати, -кую, -єш, сов. в. засми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. 2) Сбивать, сбить съ толку.
Кисти, -сну, -неш, гл. = ки́снути. Ох і кис той кисіль да тринадцять неділь. Наварю я борщику: будем борщик їсти — перестанем кисти.
Кобила, -ли, ж.
1) Кобыла. Норовиста як кобила. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться.
2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ.
3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ.
4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки.
5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины.
6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. кобилка.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Бранное слово.
Поручча, -чів, м. мн. Перила.
Слухання, -ня, с.
1) Слушаніе.
2) Повиновеніе.
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.
