Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому.
Додо́лу Cм. Діл. Ум. Додо́лку, додо́лоньку, додо́лочку.
За́здро нар. Завидно. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті.
Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Ум. ретізо́к.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1.
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы.
Уклонити, -ся. Cм. уклоняти, -ся.
Щиколодка, -ки, ж. Щиколотка.