Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя.
Винозор, -ра, м. Эпитетъ сокола. Дальнозоркій? Пошлімо, громадо, сокола-винозора! найпридатніщий це птах: має він яснії очі і бистрії крила.
Заверта́ха, -хи ж.? — Який буде обід твій... — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха.
Занеха́ювати, -ха́юю, -єш, сов. в. занеха́яти, -ха́ю, -єш, гл. 1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Попхатися, -хаюся, -єшся, гл. Поплестись, потащиться; полѣзть. Еней по берегу попхався. Отара ж попаски попхалась навманя. Попхався в прийми, то лиха прийме.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця.
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ.
