Брати, беру, -реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов'язати. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. брати зуби. Рвать зубы. 5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. 7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Бере гроті на відробіток. бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. 8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. Мушкетом бере, аж серце в'яне, а лях од страху вмірає. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. 9) — баса. Пѣть басомъ. 10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе. 11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. 12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Оце баба, що брала мого Йвана. 13) — завичку. Cм. завичка. 14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. 15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. 17) — мірку. Снимать мѣрку. 18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. 19) — на себе. Надѣвать. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спиток. Испытывать. 21) — на сповідь. Исповѣдывать. 22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на Ум. 23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. 24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. 25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. 26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. 28) бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Пусти на улицю, бо й плач бере. б) дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. жаль бере. Становится жаль. сум, журба бере. Становится грустно. уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Прич. браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. У їх невістка молода, торік брата.
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише.
Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Дошма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. дошмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обгорать, обгорѣть до конца.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Жо́вто нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Голова морочиться, в очах мені жовто.
Кап! I меж. Капъ! А в Улити сльози тільки кап, кап!.. Наче і всміхається вразький запорожець, а сльози в ложку тілько кап! Тут горілка кап, а там хап! (з кишені).
Міток, -тка, м. Мѣра нитокъ въ 40 или 50 пасомъ. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. Міток із матірного прядіво. Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки. Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Чев'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть. Не кошеня чогось усе чев'ядіє.
Шаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів.
