Волок, -ка, м.
1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Чорний волок випив води ставок.
2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр.
3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Ум. волочок.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Ма́точина, -ни, ж. Ступица въ колесѣ. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Ревнув мов у маточину.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Перепаять.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись.
Тогід нар. = tорік. Дівчину сватав я тогід.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ.
