Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать,
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці.
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій.
Пірце, -ця́, с.
1) Перышко.
2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Тиран, -на, м. Тиранъ. Повсюдно жертва стогне від тирана.
Укоїтися, укоюся, -їшся, гл.
1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася.
2) (О дѣт.) Умочиться.
