Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачинання

Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧИНАННЯ"
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв.
Злама́ти Cм. зламувати.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Понаговорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наговориться (о многихъ).
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Тарканистий, -а, -е. Неоднокрапный, неодноцвѣтный, пестрый. Вх. Зн. 68.
Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво. К. Кр. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧИНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.