Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Грубиянство дике.
Дужість, -жости, ж.
1) Сила, мощь.
2) Здоровье.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята.
Потім нар.
1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться.
2) Тѣмъ болѣе, подавно. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема.
3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зка.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину.
2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма.
