Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі.
Запо́ла, -ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Підхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхили́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить.
2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. б) Brassiса napis L. в) Sinapis arvensis L.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає.
