Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Зані́тувати, -ту́ю, -єш, гл. = занютувати.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав?
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Розсердитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться. Розсердься, та не вдарь.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
