Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. 3) Досчатый заборъ.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись.
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Паперина, -ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову.
