Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцуратися

Зцуратися, -раюся, -єшся, гл. = відцуратися. Зцуралась роду як чуми. Мкр. Г. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦУРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦУРАТИСЯ"
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити. Желех.
Защити́ти Cм. защищати.
Незважений, -а, -е. 1) Не взвѣшенный. 2) Необдуманный, неразсудительный (о словахъ). Се вперше чула такі незважені речі. Г. Барв. 107.
Обчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Поподчивать (водкой). Обчастувавши, хазяїн... О. 1862. IV. 89. Уже всіх багатших обчастували. Чуб. II. 273.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦУРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.