Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занімити

Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! (Камен. у.) — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМИТИ"
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Євка, -ки, ж. пт. Пѣночка. Вх. Зн. 14.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный. Желех.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Папера, -ри, ж. = папір. Грин. III. 117.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ). Вх. Зн. 44.
Шататися, -та́юся, -єшся, гл. Сновать, суетиться. Шатається, як Марко по пеклу. Рудч. Ск. І. 133. Шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНІМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.