Герсонути, -ну, -неш, гл. Броситься бѣжать, побѣжать изо всѣхъ силъ. З сінець вискочила та й герсонула до дому.
Заготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заготовить.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт.
Затокма́чувати, -чую, -єш, сов. в. затокма́чити, -чу, -чиш, гл. Втискивать, втиснуть, всовывать, всунуть куда.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. 2) Нащелочить, набучить.
Околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Утеклий, -а, -е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці.
