Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Глибочень, -ні, ж. = глибочина.
Жвя́кати, -каю, -єш, гл. = жвакати.
Клокічка, -ки, ж.
1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель.
2) Раст. Staphylca pinnata L. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ.
Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ум. половка, полівка. Половочка.
Пропихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. пропхатися, -пхаюся, -єшся, гл. Протискиваться, протиснуться, протолкаться. Стала між народом пропихатись.
Псувати, псую́, -єш, гл.
1) Портить. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує.
2) Бранить, поносить.
Розболітися, -ліюся, -єшся, гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер.
