Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занедужати

Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕДУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕДУЖАТИ"
Безпешний, -а, -е. = безпечний
Бембух, -ха, м. = бамбух. Вх. Лем. 391.
Знівечити, -чу, -чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Ном. № 4021. Десять літ неволі... знівечили, убили мою віру і надію. Шевч. (О. 1861. X. 8).
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. Левиц. Пов. 3. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка. Чуб. V. 1120. Вас. 192.
Майсте́рня, -ні, ж. Мастерская.
Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати. Кв. І. 41.
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Роспочати, -ся. Cм. роспочинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНЕДУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.