Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкорба

Шкорба, -би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОРБА"
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Плазьма нар. = плазом.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити. Желех.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ. Вх. Зн. 70.
Умкнути Cм. умикати.
Хибно нар. Ошибочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.