Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерниця

Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРНИЦЯ"
Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота). Шух. І. 186.
Вашенець, -нця, м. Сторонникъ вашей партіи.
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
Заві́дувати, -дую, -єш, сов. в. заві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. ІІ. 122. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Познакомити, -млю, -миш, гл. = познайомити.
Пригнати Cм. приганяти.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.