Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерлуха

Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛУХА"
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Грин. II. 143. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.
Воскреснути Cм. воскресати.
Вуглярство, -ва, с. Промыселъ выжиганія углей. Желех.
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Вас. 162. Въ Сумск. у. такъ называется низкій каблукъ.
Кордон, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? — З-за кордону. Грин. III. 673.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Перерік, -ку, м. Пререканіе. не заходити з ним у пере́рік. Не входить съ нимъ въ споръ, пререканія. ЕЗ. V. 67.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. І. 304.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.