Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним.
2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Вибіжка, -ки, ж. Раст. Мятликъ, Роа. — лугова. Раст. Роа pratensis.
Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл.
1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає.
2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Вовкові барана з горла не видереш.
3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Не видирай ластівок — гріх. Видрали лисенят. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч.
Відкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкрастися, -дуся, -дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся.
Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался.
Дурнове́рхий, -а, -е. Глупый, полуумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Зослав хлопця з хати.
Передплата, -ти, ж. Подписка (на изданіе).
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Не цвікай! годі! не боїмося.