Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жереб'ячий

Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕБ'ЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕБ'ЯЧИЙ"
Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ. Шух. І. 172.
Де́ся нар. Гдѣ ни, откуда ни. Деся взялася да із моря синя хвиля. Мет. 101.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Роздріматися, -маюся, -єшся, гл. Предаться дремотѣ.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Чердак, -ка, м. 1) = чардак. АД. II. 218. На чердак виступає. АД. І. 182. 2) Носъ большой лодки, дуба. Мнж. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЕБ'ЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.