Баль, -лю, м. = бал. отто буде крутий баль! Вотъ будетъ драка! справлю я ті баль! Буду бить такъ, что подпрыгивать будешь.
Білянка, -ки, ж.
1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!»
2) Раст. Agaricus subdulcis Bull.
3) Порода бѣлыхъ сливъ.
Ватрище, -ща, с. = ватра.
Зала́зити, -жу, -зиш, сов. в. залі́зти, -лі́зу, -зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Заліз, як муха в патоку. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Помріяти, мрію, -єш, гл. Помечтать.
Ростріск, -ку, м. Расколъ, растрескъ. до ро́стріску робити. До полнаго истощенія силъ. До ростріску, до розболю будем жати.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ.
