Замізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Задумать.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Поблудитися, -джуся, -дишся, гл. = поблудити 2. Либонь же ми поблудилися, не до свата та забилися.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Попослужити, -жу, -жиш, гл. Послужить много Попослужив... з п'ятнадцять літ.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Путилівка, -ки, ж. Курительная трубка, сдѣланная въ Путиловѣ (въ Буковині).
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ.
Шкодник, -ка, м.
1) = шкідник.
2) Шалунъ, проказникъ.
