Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

донець

Доне́ць, -нця́, м. Донской козакъ. Лавр. 145. Ум. до́нчик, до́нчичок. Молодая удова двох дончиків любила. Чуб. V. 921. Став дончичок розмовлять. Чуб. V. 952.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЕЦЬ"
Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Братання, -ня, с. Братанье.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою. К. ХП. 134.
Покрапати, -паю, -єш, гл. Покапать.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова. Подольск. г.
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Сестрівниця, -ці, ж. = сестріниця. Грин. ІІІ. 109.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.