Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза.
Відхибнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. Я одхибнувсь кудись, а пастухи кавуни красти.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Ум. похмілленько. Похміллячко.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Черкнув із неба, аж курить. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука.