Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять.
Квилина, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, мала-сь мя єдину, — дала-сь мене, ненько, навіки в квилину.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Малаха́й, -хаю, м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. 2) Шапка съ наушниками.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Позсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и зсадити, но во множествѣ. Узяв та й позсаджував дітей на віз.
Рудяк, -ка, м.
1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк.
2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці.
Спискати, -каю, -єш, гл. Сожрать, уничтожить? Ледачого нігде не спискає.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
