Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грати

Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. І. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. І. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. І. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. ІІІ. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. І. 6. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ. ХС. І. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. І. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. І. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. І. 64. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає. АД. II. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАТИ"
Безцін, -ну, м. = безцінь. Чаще съ пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.
Вісь, восі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Рудч. Чп. 249. Віз без восей. Чуб. І. 317.
Гаркати, -каю, -єш, гл. Картавить. Левч. 27.
Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Ном. № 3150. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Шевч. 427. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Грин. III. 484. Ото гілляченьки із її рученьки. Рудан. І. 35. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. Чуб. ІІІ. 299.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Обіздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться. Федьк.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку. Ком. Пр. № 749.
Пшеничина, -ни, ж. Отдѣльное зерно или отдѣльный стебель пшеницы. У людей пшениці — як гай, а в нас — самий вівсюг, і пшеничини не вздриш. Конст. у.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.