Баб'ячий, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) по баб'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній.
Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Миґда́ль, -лю, м. = мигдаль.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив...
Повернути, -ся. Cм. повертати, -ся.
Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ.
