Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Відпрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Налата́ти Cм. налатувати.
Підмогти Cм. підмагати.
Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали?
Розсмердітися, -джуся, -дишся, гл. Начать сильно вонять.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки.
