Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. б) = блекот.
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. І засвітився світ по застумах московських. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас?
Калний, -а, -е. = кальний. Пізнають хлопці і в калній сорочці. Треба їм десь через дуже калну балку їхати.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Позв'язувати, -зую, -єш, гл. Связать (во множествѣ).
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Проламувати, -му́ю, -єш, сов. в. пролама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Проламав (у лісі) стежку.
