Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). 2) Нащелочить, набучить.
Підтоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву.
2) — під ноги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл.
1) Поволноваться.
2) Взволноваться (во множествѣ).
Приходити, -джу, -диш, сов. в. прийти, йду́, йдеш, гл.
1) Приходить, прійти. Коли це приходить до його лисичка та й питає. Прийшов до його отаман його, бере за рученьку, жалує його. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин і ото вже на Вишгород б'є, а далі вже й під Київ підступає. Прийшла звістка до милої, що милого вбито.
2) Наступать, наступить, прійти. Ой як прийде ніч темненька, — я не можу спати. Що як прийде суботонька, — я змиюся й росчешуся. Прийшли літа, минулися, — я їх не лічила. Прийшло на рано, прийшло на вечір. Настало утро, насталъ вечеръ.
3) — до пам'яти. Приходить, прійти въ сознаніе. До смерти своєї до пам'яти не приходив.
4) — на свій хліб. О дѣтяхъ малыхъ: начинать питаться не молокомъ матери, а иной пищей.
Стерньований, -а, -е. ? Стерньований вулик.
Суягна вівця. Беременная Овца.
