Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замишляти

Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зами́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. Макс. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Мил. 213. Годувала дітки да й ким замишляти? Чуб. III. 157. Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИШЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИШЛЯТИ"
Зду́ти Cм. здувати.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Навтяки́ нар. Намекая. Навтяки буряки, щоб капусти дали. Чуб. І. 269.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує. МВ. (О. 1862. III. 52).
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги. Галиц.
Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать. Вх. Зн. 54.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Прояснятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. проясни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Проясняться, проясниться. Коли вага розум проясниться? К. Псал. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИШЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.