Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Заступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. заступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Улиця у-продовж людьми заступилася. І. 101). 2) Заступаться, заступиться. Чоловік заступився, став пана просити, що його жінка не сповна розуму.
З'єхи́дствувати, -вую, -єш, гл. Поступить єхидно. На світі все так іде, що писарь з'єхидствує, так йому й нічого.
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Кметливий, -а, -е. Понятливый.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок.
Позаліплювати, -плюю, -єш, гл. Заклеить, залѣпить (во множествѣ).
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Прудко нар. Быстро, скоро. Жени коні прудко, повертайся хутко.
