Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юшка

Юшка, -ки, ж. 1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. 244. П'ять казанів стояло юшки. Котл. Ен. II. 11. юшки московської ухватив. Баловствомъ занимается. Ном. № 2927. 2) Сокъ растенія. Борз. у. Ум. ю́шечка. Чуб. V. 1159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 533.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮШКА"
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Дря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. І. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. Стор. МПр. 112. 2) Царапать, плохо писать.
Коломийський, -а, -е. Коломыйскій.
Лагодіння, -ня, с. 1) Сборы, приготовленія. Не така дорога, як лагодіння. Кобел. у. 2) Починка. 3) Улаживаніе, умиротвореніе.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка. Вх. Зн. 37.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Роспастися Cм. роспадатися.
Хаменити, -ню, -ниш, гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає. Рудан. І. 104.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Черк. у. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.