Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати.
Капустонька, -ки и капусточка, -ки, ж. Ум. отъ непуста.
Лушпи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лушпина.
Отава, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Косіть, хлопці, отаву. На припоні коні отаву скубуть.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл.
1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить.
2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка.
