Вільховий, -а, -е. Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню.
Заріча́нський, -а, -е. Принадлежащій зарѣчнымъ жителямъ.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Cм. кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе.
Киватися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається.
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры.
Монома́хия, -хиї, ж. Единоборство.
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито.