Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Засну́ти Cм. засинати.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник.
Охриплий, -а, -е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Сильно нар.
1) = сильне. Той чоловік був силно багатий.
2) Насильно. Не сильно — вільно.
Скліщуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. скліщитися, -щуся, -щишся = склінчатися.
Трепет, -ту, м. Дрожаніе, содраганіе, трепетъ, ужасъ. Обняв мене великий страх і трепет. під трепетом. Въ страхѣ. Як прийшов п'яний, я під трепетом висидів цілу ніч
