Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татарщина

Татарщина, -ни, ж. 1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки. 2) Татарская земля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЩИНА"
Безводній, -я, -є. Безводный. Нужу світом в киргизькім безводнім і безлюднім степу. Шевч. (О. 1862. X. 5).
Видужати Cм. видужувати.
Жизнь, -ні, ж. 1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном.
Журнали́ст, -та, м. Журналистъ, литераторъ, пишущій въ журналахъ. Глузували журналисти незгірше й над Шевченком. К. Гр. К. XXI.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ. Шевч.
Розстановити Cм. розстановляти.
Слимачок, -чка, м. Ум. отъ слимак.
Сцьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати. Циган.... давай сцьобати приконечником. Рудч. Ск. II, 184.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.